– Дай електрощуп!
Хтось вовтузився біля його боксу, щось зламуючи і розплавляючи.
– Покидьки! – почувся той самий голос. – Дай лом!
– Я електрощупом.
– Ти йому відріжеш ноги, дурень! Дай лом!
Габр почув різкий тріск – і сила, що притискала його, кудись поділася. Він поворушив руками і ногами.
– Беріть його!
Його взяли під руки і коліна і понесли.
– Ну як, хлопче? Ти живий, чорт забирай?
Габр напівлежав у незрозумілій м’якій ніші, поруч були якісь люди.
– Хто ви?
– Ти що, не впізнав мене? – пролунав хрипкий голос.
– Окс? – тихо відгукнувся Габр.
– Він самий, чорт візьми. Ну й заховали тебе ці покидьки, ми насилу пробилися. Якби не нейтралізатори, нам би каюк. І аерофорси допомогли.
– Де ми? – запитав Габр.
– Не переживай, тут вони нас не дістануть. Тут Прозора Пляма, ну, я тобі потім поясню. Тепер найголовніше – гей, Коз! Дай відмочку. І поклич Нію. Слухай, хлопче, скільки вони тебе вже лікували, чорт забирай?
– Не знаю, – відповів Габр.
– Скільки в тебе ці пломби?
– Не знаю.
Почулися якийсь шум, рух. Як ніби крізь натовп хтось пробирався.
– Я тут, – сказав жіночий голос.
– Іди сюди. Дай руку, ось так. Спробуй зняти йому пломби.
Чиїсь тонкі теплі пальці лягли Габрові на обличчя.
– Ну що?
– Нічого не виходить, – сказав жіночий голос.
– Боляче, – простогнав Габр.
– Ось відмочка.
– Це не допоможе, – мовила жінка. – Потрібний розчин андростілла.
– Де ж ми його візьмемо, чорт забирай?
– Я ніколи з цим не мала справи. Наскільки я знаю, подібні речі знімаються андростіллом.
– Як ти не знаєш? – пролунав хрипкий голос. – Тобі ж самій ставили пломби.
– Це було так давно, і я нічого не пам’ятаю, – відповіла жінка.
– Коз! Іди сюди! Негайно організуй експедицію до мегаполіса за андростіллом.
– Слухаю, генерале.
– А тепер залиште нас.
Габр почув тупіт багатьох ніг, що віддалялися.
– Ну от, – сказав хрипкий голос, коли шум затих. – Ти в безпеці.
– Що таке «генерал»?
– Це старе слово, означає «начальник». Чорт забирай, ти живий, хлопче! – Габра поплескали по плечу. – Ми думали, тебе вже угробили. Ну і стіною тебе відгородили, якби мене не умовили взяти великий ультраріз, все пішло б до біса. Суцільна сталь.
– Ви зруйнували стіну? – запитав Габр.
– До бісової матері – і стіну, і стелю, все їхнє гадюче гніздо. Ну, відпочивай. Завтра хлопці дістануть андростілл – ми тобі зішкребемо ці сковорідки з очей. І більше ні про що не запитуй. Твоє завдання зараз – набратися сил і отямитися.
– Ваших багато загинуло? – запитав Габр.
– Відпочивай, хлопче, відпочивай.
Людина, що сиділа поруч, пішла, і Габр залишився наодинці.
Цілковита готовність. Група Окса Нюрпа. Знешкодити.
1-й заступник Голови Державного контролю
Вчора закінчився чемпіонат нашого квадрату з орієнтування. У чемпіонаті брали участь найкращі спортсмени сусідніх квадратів. З результатом 4 м 20 см переміг Зил Говк із п’ятнадцятої вулиці, що розпізнає рухомий об’єкт із другої спроби. Заслуговують на увагу і результати призерів Еї Чиж і Жюра Авза. Досить високі показники дозволяють сподіватися на вихід до фіналу великого квадрату. Не забуваймо, що саме в нашому квадраті народився чемпіон мегаполіса Абр Сюз. «Ми хочемо бути як Абр», – сказала нашому кореспондентові Ея Чиж.
Біз Варк
Відбулося засідання Вищої Наради квадрату. З доповіддю «Про подальшу автоматизацію близького простору» виступив другий заступник голови Електронного контролю Уяр Ванр. Відзначено відставання в темпах оснащення вулиць новими акустиками, які випромінюють нейропромені. Безпосередній контакт нейродатчика з мозком здається ще незвичним для багатьох співгромадян, тим часом самоочевидною є перевага нового орієнтатора, якщо брати до уваги перш за все швидкість орієнтування і відмінну від дотикового способу чіткість сигналів.
Як свідчать історіософи, така сама реакція була у наших предків, коли вони переходили від механічного на слухове і дотикове орієнтування. Проте сьогодні ніхто з нас уже не може й уявити своє життя без останніх. Здається диким і неможливим рухатися слідом за механічним предметом. Техніка принесла людині справжню свободу, і запитаємо себе: чи не призведуть нейродатчики до ще однієї такої революції в нашому житті? Адже радіус їхньої дії незрівнянний із радіусом слухових і дотикових орієнтаторів. Ми не здатні навіть уявити, якими можуть стати світ і людина в майбутньому чи`сленні.
Явр Бурк
В одній із диспансерних лікарень квадрату 8-ДК-1 сталася пожежа. За попередніми даними, загинуло дев’ять чоловік персоналу. Вважають, що загорілася електропроводка. Спеціальна комісія з’ясовує причини пожежі.
Бер Сажк
Окс взяв його за руку і повільно повів. Над головою шуміли дерева.
– Тут немає орієнтаторів, ми живемо самі по собі, як жили багато числень тому.
– А ви хіба живете не в квадраті 4-Б?
– Це прикриття, – сказав Окс. – Там я, чорт візьми, просто жебрак – для Державного Об’єднання. А тут…
Він зітхнув.
– Куди ми йдемо?
– Ми тобі знімемо сковорідки, хлопче. Ти будеш нашими очима – знаєш, скільки наших через тебе загинуло? Тож ти для нас на ціну золота. Багато років ми чекали і шукали зрячого. І от, чорт візьми, є ти. Запам’ятай: твої очі, які бачать, – це все твоє надбання, єдине, що в тобі цінне, чим ти виділяєшся. Твої очі – це наша зброя. Обережно, тут дерево.